Вторая и последняя часть фотографий из похода по Свидовецкому хребту. Закат всего один, а рассвета – ни одного. И просторы, от которых захватывает дух. Текста мало, больше фото. Приятного просмотра!
Windows XP – осенняя:). Здесь и далее Свидовець. Карпаты
Вид на горы Драгобрат и Жандарм
Внизу – Драгобрат
Эта впадина напоминает о древнем происхождении Карпат
Извилистая река над Драгобратом, как называется, не знаю.
Высокогорное озеро Ворожеська, ледникового происхождения
И легенда о нем:
“Жилися-були в матері два сини. Були вони гарні, добрі й сильні. Улітку випасали отари на гірській полонині, а взимку допомагали по господарству біля будинку. Одного разу зустріли хлопці дуже гарну дівчину. Кликали її Марічка, була вона з довгою русявою косою й дуже гарна собою. Обоє брати її полюбили. Що ж тут робити? І вирішили так: хто першим перепливе гірське озерце, що виднілося в ущелину між горами, тому й дістанеться Марічка. Але як тільки вони доплили до середини озера, через гору набігла чорна хмара і почалася страшна бура. Вода в озері здійнялася, налетіла більша хвиля — і братів затягло на дно, у страшну безодню. Довго чекала їхня мати, але не дочекалася, не побачила їх більше й Марічка. А недалеко від того озера, пастухи пасли овець, все це бачили й знали тих хлопців. Спустилися в село й розповіли їх матері. Побігла мати до того озера, упала на коліна й, заламавши руки, плакала й кричала: «Озеро, озеро! Чому ти таке вороже до мене, навіщо моїх синів-близнюків погубило?» А вітер підхопив: «Вороже…вороже…». Відтоді те озеро й почали називати Ворожеским.”
Печальная легенда, не так ли? Сразу возникают опасения – а стоит ли в нем купаться? Страшновато:)
Полонина:
Единственный закат, который удалось снять
Красивый Карпатский мухомор, впервые такой увидела наяву
Карпат много не бывает – все время хочется туда вернуться. Надеюсь, получится еще не раз.